Четверг, 21.09.2017, 21:22
Приветствую Вас Гость | Регистрация | Вход

.

Block title

Поиск






Главная » 2014 » Апрель » 24 » Закон «Про вищу освіту»: читаємо, обговорюємо
Закон «Про вищу освіту»: читаємо, обговорюємо
15:18

8 квітня Верховна Рада України прийняла у першому читанні Закон «Про вищу освіту». Як відомо, у парламенті було зареєстровано три законопроекти про вищу освіту: від Партії регіонів, від фракцій «Батьківщини», «УДАРу» і «Свободи» та розроблений групою Михайла Згуровського.

Саме останній і було прийнято за основу. Тривалий час навколо цього законопроекту точились запеклі дебати. І зараз до цього державного документу залишається чимало питань. І це не зважаючи на те, що над його розробкою працювало чимало людей: понад 4 тисяч пропозицій надійшло від фахівців у галузі освіти, науки, державного управління та бізнесу (принаймні так стверджується у пояснювальній записці, що додається до законопроекту).

Про необхідність докорінних змін у вищій освіті говорили вже давно. Та від слів не занадто поспішали переходити до діла. Не будемо прив’язувати сюди політику та певним чином і вона вплинула на народних депутатів, у яких нарешті дійшли руки до університетів та академій.

Голова Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти Лілія Гріневич, виступаючи на Загальних зборах Національної академії педагогічних наук України, підкреслила: «Новий закон – це справді системний проект змін, підготовлений у результаті прозорого демократичного діалогу всіх зацікавлених соціальних груп і може вивести українську вищу освіту на європейський шлях розвитку, зміцнити позиції українських вищих навчальних закладів на світовому ринку освіти та інновацій, підвищити якість освіти і зробити українських випускників більш конкурентоспроможними на ринку праці». Але не всі фахівці підтримують оптимізм авторів та прихильників нової редакції Закону «Про вищу освіту».

Та перш ніж критикувати чи схвалювати, варто було б оцінити відмінності наявні у цьому Законі.

А нового у Законі вистачає: це і  встановлення рівнів та ступенів освіти, і ліквідація рівнів акредитації вищих навчальних закладів, запровадження академічного та першого наукового ступеня – доктор філософії, встановлення нового порядку набуття вищим навчальним закладом статусу національного, започаткування дослідницьких університетів, закріплення на законодавчому рівні системи зовнішнього незалежного оцінювання, розширення автономії вищих навчальних закладів. А ще створення Національного агентства з якості вищої освіти та незалежних установ оцінювання та забезпечення якості вищої освіти. Про решту «дрібних» відмінностей поки не будемо згадувати – і цього вистачило, щоб на профільних освітянських сайтах з приводу Закони спалахнули дискусії. Абітурієнти намагаються з’ясувати, як саме будуть нараховувати додаткові бали за атестати. Студентів цікавить скільки вони платитимуть за контракту форму навчання. Викладачів цікавить: які надбавки будуть за наявність наукового ступеня. Це лише невеличкий перелік обговорюваних тем на форумах.

 

Ректори вищих навчальних закладів дивляться на питання ширше і стурбовані трохи іншим. У них є свої пропозиції стосовно нової редакції Закону «Про вищу освіту».

Валерій Базалій, ректор Херсонського державного аграрного університету, та завідувачі кафедр цього вищого навчального закладу запропонували внести ряд уточнень до Закону «Про вищу освіту» (адже розпливчастість деяких формулювань та нечіткість у визначення і викликають бажання одразу в’язатись за перо та трохи його відкоригувати).

Перш за все, на думку науковців аграрного університету, варто було б «більш чітко визначити можливості поєднання екстернатної форми і денної форми навчання. Також не завадило б державні вищі навчальні заклади аграрного спрямування прирівняти до сільськогосподарських товаровиробників. Не забули у ректораті аграрного університету і про абітурієнтів, більшість з яких є випускниками шкіл з сільської місцевості. Для них пропонується: «Встановити пільги при вступі до вищих навчальних закладів рахунок зменшення балів за результатами зовнішнього незалежного тестування». Ще одна пропозиція, що стосується вступу до аграрного університету, пов’язана з конкурсними дисциплінами. На думку фахівців аграрного університету доцільніше було зважати на певну специфіку: «Враховуючи басейнові принципи управління водними ресурсами, необхідність знання гідрологічних й географічних умов проектування, будівництва, експлуатації будівель, споруд і гідромеліоративних систем для студентів галузі знань 0601 «Будівництво та архітектура» важливим є знання з географії, тому при  вступі до ВНЗ доцільно замінити конкурсний предмет з хімії на конкурсний предмет з географії».

Чимало пропозицій стосується й фінансових питань: оновлення матеріально-технічної бази (є конкретні рекомендації по знаходженню додаткового фінансування), фінансування Національного агентства з якості вищої освіти та фінансування наукових досліджень для аспірантів і докторантів денної форми навчання.

Ректор Міжнародного університету бізнесу і права Світлана Білоусова вважає за доцільне «розповсюдити законодавство про державні закупівлі на сферу освітніх послуг та організувати тендери щодо надання освітніх послуг з підготовки фахівців з вищою освітою» щоб всі вищі навчальні заклади, не залежно від форми власності, могли готувати спеціалістів на «бюджеті», а не лише за контрактом.

Також вона звертає увагу на необхідність «конкретизувати вимоги до ВНЗ, викладенні у ст.28, стосовно кількості спеціальностей за якими здійснюється підготовка на третьому і вищому науковому рівнях».

Директора Херсонської філії Національного університету кораблебудування ім. адмірала Макарова Анатолія Ломоносова більше хвилюють питання, пов’язані з зарахуванням та відрахуванням студентів, умовами їх навчання за бюджетні кошти та на контрактній основі. Також Анатолій Вадимович вважає доцільною «двохступеневу систему підготовки фахівців з повною вищою освітою: спеціаліст (5-5,5 років навчання) і магістр (1-1,5 року навчання тільки після отримання кваліфікації спеціаліста)».

І це далеко не весь спектр проблемних питань, на які звернули увагу керівники херсонських вищих навчальних закладів. 

Якщо ми прагнемо дійсно  вивести українську вищу освіту на європейський шлях розвитку, зміцнити позиції українських вищих навчальних закладів на світовому ринку освіти та інновацій, підвищити якість освіти і зробити українських випускників більш конкурентоспроможними на ринку праці, доведеться докласти ще чимало зусиль. Та головне завжди слід пам’ятати – Закон суворий, але – це Закон. І він один для всіх громадян України.

Лариса Виселко

Просмотров: 710 | Добавил: dger | Рейтинг: 0.0/0