.

28 жовтня у Києві в Центрі культури і мистецтв Національного авіаційного університету пройшов ІІІ Всеукраїнський з’їзд працівників освіти. Учасники з’їзду обговорили Національну стратегію розвитку освіти на 2012 – 2021 роки, основні напрямки удосконалення дошкільної, зальної середньої, позашкільної, професійно-технічної і вищої ланок освіти.

Микола Азаров і Дмитро Табачник у своїх виступах наголосили на необхідності сконцентруватися на підвищенні якості освіти та морально-патріотичного виховання молоді.

З яким настроєм стали до роботи після з’їзду його делегати, «Джерела» поцікавилися у Євгенії Кулькіної, заступника начальника управління освіти і науки Херсонської ОДА.

- З’їзд освітян уже сам по собі значна подія – адже за 10 років, що минули з останнього, у галузі відбулися суттєві зміни, які потребують вирішення. Тож зібратися і широким загалом обговорити стратегію подальшого розвитку було необхідно. Відбулось продуктивне спілкування, обговорено низку важливих документів. Крім того, з’їзд надав можливість познайомитися з цікавим досвідом колег з інших регіонів, проаналізувати потенціал Херсонщини у стрімкому русі сучасної освіти та надихнув на осучаснення управлінської діяльності.

- Тож давайте і поговоримо про модернізацію системи управління освітою. У Національній стратегії йдеться про автоматизацію управління. За останній рік у цьому плані в області зроблені певні кроки: активно працює сайт управління, на якому у вільному доступі можна ознайомитися не лише з останніми подіями у освітянській галузі, а й з новими документами, регламентуючими її діяльність.

- Та не лише сайт став зручним інструментом у роботі з відділами освіти та навчальними закладами. Ми маємо змогу проводити наради в онлайн-режимі. Це значно покращує роботу. Приміром, вчасне ознайомлення учасників колегії нашого управління з робочими матеріалами дозволяє провести засідання у більш зацікавленій аудиторії. А це важливо, як для нас, так і для представників регіонів, адже спонукає до відвертого діалогу.

- Але технології швидко змінюються, і те, що сьогодні вершина досягнень, завтра – буденна справа. Чи дізналися щось нове від колег?

- Дуже цікавий досвід управління накопичили у Дніпропетровській, Сумській, Харківській областях. Приміром, в управлінні освіти і науки Дніпропетровської ОДА створено ресурсний центр, обладнаний сенсорним мультимедійним екраном, що дозволяє у долю секунди отримати будь-яку інформацію стосовно освіти в області, або провести в онлайн-режимі термінову нараду. Це дуже зручно, адже економить і час, і кошти. І нам не завадило б мати в управлінні такий центр. Зрозуміло, що задоволення не з дешевих, але рухатися у цьому напрямку є сенс. До речі, учать у з’їзді взяли і керівники нашої області. Вони завжди з розумінням ставляться до наших проблем, та атмосфера зацікавленої розмови, що вирувала на освітянському форумі, безумовно, підштовхне наше керівництво до більш рішучих дій щодо реформування освітньої галузі в інтересах громади.

- Одною зі складових реформування управління освітою є автономія навчальних закладів, чи багато бажаючих вийти у самостійне плавання?

- Бажаючих виявилося не так багато, як здавалося. Відчайдухи, які вибрали цей шлях, зіткнулися з купою проблем: відсутня відповідна документація на будівлю, територію навчального закладу, що призводить до протидії з боку регуляторних структур. Тай у самому розпорядженні Кабміну чимало складнощів, які стримують процес, хоча новий Бюджетний Кодекс вимагає автономію. Таким чином законодавча неузгодженість викликала низку питань, які ми зараз з’ясовуємо. Однак очікуваний перерозподіл функцій і повноважень між центром і регіонами не омине цю проблему.

Запитання ставила Олена Пасічник