.

Майстер виробничого навчання ВПУ №2 Василь Борейко здобув на Всеукраїнському конкурсі почесне 2 місце. Це удвічі приємніше, адже він був наймолодшим учасником (працює майстром два роки) і обійшов багатьох і багатьох значно досвідченіших конкурентів. Перед початком церемонії нагородження лауреатів, коли ще не були відомі результати, Василь розповів кореспонденту «Джерел» про себе та поділився своїми враженнями від конкурсу.

Закінчивши школу, хлопець постав перед вибором майбутньої долі. Його вабила професія будівельника, тож, попрацювавши в цій галузі, вирішив піти вчитися до ВПУ №2, оскільки багато чув про цей навчальний заклад як про один з провідних в Україні. Вчився добре, виявляв чималі організаторські здібності. Тому перед самим випуском директор Олександр Супрун запропонував Василеві залишитись в училищі, працювати майстром виробничого навчання. Зваживши всі «за» і «проти», юнак прийняв пропозицію наставника.

Молодий майстер вважає, що неможливо досягти успіхів у підготовці майбутніх робітників, не знаючи, чим дихають, чим живуть вихованці. Він цікавився їхньою психологією. В групі, яка складається з 21 учня, постійно проводяться різні позаурочні заходи, виховні години, які сприяють розкриттю особистості. Має Василь Борейко й особисті методичні розробки. Поза роботою майстер активно займається спортом. Його давня любов – гра у футбол. Ще навчаючись у Каланчацькій школі, виступав за одну з місцевих команд, у складі якої вигравав районну лігу, різні турніри.

За словами призера, конкуренція на конкурсах завжди підбадьорює. Вона неймовірно відчувалася навіть на обласному етапі. А тут належало боротися з найсильнішими колегами з усієї України. Своєму успіхові молодий чоловік завдячує підтримці колективу училища і особливо Світлани Чередниченко, викладача спеціальних дисциплін, матеріалознавства та спеціальних технологій, яка вкладала у свого вихованця всю душу.

– Усі учасники конкурсу продемонстрували високий клас, – поділився своїми враженнями Василь. – Мені було непросто представляти Херсонщину в рідних стінах, давалося в знаки хвилювання, тиснув тягар відповідальності. Але старші колеги, всупереч законам конкуренції, підбадьорювали та підтримували мене як могли, за що їм моя щира подяка подяка. Я бачив: роботи багатьох з них кращі, ніж у мене, тому намагався виконувати завдання якнайретельніше, аби підтягнутися чи навіть випередити їх. Зараз же відчуваю, що маю увійти до трійки призерів. Велике спасибі колективові училища за те, що вірили в мій успіх. Намагатимуся і надалі високо тримати планку професійної майстерності.

Цього року Василь Борейко вступатиме до Херсонського аграрного університету, аби отримати вищу будівельну освіту. І продовжуватиме працювати в рідному училищі.